|
|
|
|
|
|
|
|
|
§ 38, Неособові форми дієслова (Non-Finite Forms of the Verb)
У § 13 зазначалось, що неособові форми дієслова виражають дію без зазначення особи, числа і способу, не мають звичайних дієслівних часових форм, а лише вказують на час, співвіднесений з моментом дії, вираженої дієсловом в особовій формі. Неособові форми дієслова ніколи не бувають присудком у реченні (тому й називаються ще непредикативними), а виконують функції інших членів речення. Це такі форми: інфінітив (The Infinitive), герундій (the Gerund) і дієприкметник (the Participle). Інфінітив вживається для утворення часових форм групи Indefinite (див. §§ 16, 18, 20, 21) та наказового способу (див. § 31).
Дієприкметник теперішнього часу (the Present Participle) вживається для утворення часових форм групи Continuous (див. §§ 23, 24). Дієприкметник минулого часу (the Past Participle) вживається для утворення форм доконаних часів (див. §§ 26, 27) та дієслів пасивного стану (див. § 28).
Але неособові форми дієслів мають і самостійні функції. У цьому разі вони поєднують свої дієслівні властивості з властивостями інших частин мови і виконують у реченні їхні синтаксичні функції. Так, інфінітив і герундій, поєднуючи властивості дієслова та іменника, виконують функції іменника, тобто вживаються в ролі підмета, іменної частини присудка, додатка, означення і обставини. Дієприкметники, поєднуючи властивості дієслова і прикметника або прислівника, вживаються в ролі означення і обставини.
|
|
|
|
|
|
То read is useful (інфінітив у ролі підмета). I am fond of reading (герундій у ролі додатка). The lamp standing on the desk is new (дієприкметник у ролі означення). She stood there thinking (дієприкметник у ролі обставини).
|
Читати корисно.
Я люблю читати.
Лампа, що стоїть на столі, нова.
Вона стояла там задумавшись.
|
|
|
|
|
|
Особливості утворення та вживання інфінітива, герундія і дієприкметника ми розглянемо у наступних параграфах.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|