|
|
§ 43. Інфінітивні звороти (Infinitive Constructions)
Інфінітив у сполученні з іменником або займенником в об'єктному відмінку може утворювати комплекси, які виконують роль складних членів речення.
Називний відмінок з інфінітивом (Nominative with the Infinitive) виконує в реченні роль складного підмета і складається з іменника або особового займенника у називному відмінку та інфінітива.
Цей зворот вживається у таких випадках:
1. Коли присудок виражений дієсловами to ask, to say, to think, to know, to expect, to suppose, to hear, to see, to report, to describe, to advise, to order. У таких реченнях дієслово-присудок вживається у пасивному стані.
Не is said to be a good Говорять, що він добрий singer. співак.
They were advised to їм порадили прийти вчас-come in time. но.
He was ordered not to go Йому було наказано не йти there. туди.
2. Коли присудок виражений дієсловами to seem, to appear, to happen, to turn out. У таких реченнях дієслово-присудок вживається в активному стані.
Roman seems to know Здається, Роман добре знає English well. англійську мову.
Не seemed to have for- Він, здавалось, забув вір-gotten the poem. ша.
3. Коли іменна частина присудка виражена прикметниками sure, certain, likely.
Не is likely to have re- Він, напевно, вже одержав ceived my parcel. мою посилку.
He is sure to come to Він, напевно, приїде до Ки-Kyiv. єва.
Об'єктний відмінок з інфінітивом (Objective with the Infinitive) складається з іменника або займенника в об'єктному відмінку та інфінітива і виконує роль складного додатка. Вживається після дієслів to want, to like, to expect, to prefer, to know, to think, to advise, to ask, to tell, to help і деяких інших.
|
|
